Издевательство над Иштваном

Оригинал

СНІГ

Я не вірю в те, що тебе нема зі мною.
Я не вірю в те, що не буде більше нас.
Заметіль іде, замітає за собою
Кожен подих, кожен доторк твій -
Перший раз.

Сніг іде, мої руки сковує,
Доторкнутись до тебе не дає.
Моє тіло тремтить від холоду,
Сильного холоду.
Заметіль заморожує слова,
Намагаюсь кричати - все дарма.
Намагаюсь торкнутися руки -
Я не я, ти не ти.

Не забуду те, як серця вогнем палали,
Вийшла з берегів наших ніжних почуттів ріка
Від любові ми в глибині небес єднались,
Та минули наші теплі дні, лишилася зима.

Перевод

СНЕГ

Я не верю в то, что уже ты не со мною.
Я не верю в то, что не будет больше нас.
А метель идет, заметая за собою
Каждый выдох, каждый поцелуй – первый раз.

Снег идет, мои руки скованы,
Невозможно прикосновение.
Мое тело дрожит от холода,
Сильного холода.
И метель заморозила слова,
Я пытаюсь кричать, но только зря,
Я пытаюсь коснуться хоть руки –
Я не я, ты не ты.

Не забуду то, как сердца огнем пылали,
Разлилась вокруг наших самых нежных чувств река.
Мы в своей любви в небесах в одно сливались,
Но прошла пора весенних дней, осталась нам зима.